|
|
 |
Робота вчителя емоційно напружена. "Це робота серця і нервів, це буквально щоденна і щогодинна витрата величезних душевних сил. Наша праця - це повсякчасна зміна ситуації, що викликає то посилене збудження, то гальмування" (В. Сухомлинський, Т.5,426).
Вчителю потрібна техніка саморегуляції, яка дає йому впевненість в роботі, дозволяє без зайвого емоційного напруження здійснювати професійну діяльність.
Педагогічний оптимізм, впевненість в собі, відсутність страху перед дітьми; уміння володіти своїми фізичним, психічним, емоційним станами; наявність вольових якостей (цілеспрямованість, самовладання, рішучість, самокерування) сприяють позитивній самореалізації учителя.
Для зняття нервової напруги, напруження м'язів існують різні системи вправ (аутотренінг, релаксація, гімнастика йогів тощо). Наведемо деякі вправи, які необхідні для розвитку педагогічної техніки саморегуляції вчителя:
Вправа №1 (Аутотренінг).
Вихідне положення (в.п.) - стоячи, руки вперед. Нa рахунок "1-4": Повне напруження рук. Самонакази:- “Я сильний!
Я все можу! - Я все перенесу! - Я вчитель!!” На наступний рахунок "1-4" : Повне розслаблення: руки вільно падають вниз, голова, плечі розслаблені. Команди: -“ Я відпочив... - Я спокійний... - Все буде добре! - Буду працювати !”
Вправа №2 "Маска" релаксації.
В.п. - Сидячи, "поза кучера" (розслабити голову, плечі, руки).
Самонакази: розслабити лоба, брови розслабити, закрити очі, м'язи щік розслабити, губи, нижня щелепа вільно опущена вниз, опустити ГОЛОВУ, розслабити плечі, руки, живіт, ноги. Уявити картину відпочинку (на березі моря, річки, в лісі, в садку: "Мені добре. Сонечко гріє. Річка дзюрчить. Пташки співають..."). Бажано включити заспокійливу музику.
Відпочивши 2-3 хвилини, виходьте зі стану розслаблення: потягнутися, сісти прямо. Самонакази: “ Сплести пальці рук перед собою! Вивернути долоні наверх. Зробити повний вдих, підняти наверх сплетені руки . З різким видихом опустити руки.Вправу треба повторювати 2-3 рази.
Робота вчителя емоційно напружена. "Це робота серця і нервів, це буквально щоденна і щогодинна витрата величезних душевних сил. Наша праця - це повсякчасна зміна ситуації, що викликає то посилене збудження, то гальмування" (В. Сухомлинський, Т.5,426).
Вчителю потрібна техніка саморегуляції, яка дає йому впевненість в роботі, дозволяє без зайвого емоційного напруження здійснювати професійну діяльність.
Педагогічний оптимізм, впевненість в собі, відсутність страху перед дітьми; уміння володіти своїми фізичним, психічним, емоційним станами; наявність вольових якостей (цілеспрямованість, самовладання, рішучість, самокерування) сприяють позитивній самореалізації учителя.
Для зняття нервової напруги, напруження м'язів існують різні системи вправ (аутотренінг, релаксація, гімнастика йогів тощо). Наведемо деякі вправи, які необхідні для розвитку педагогічної техніки саморегуляції вчителя:
Вправа №1 (Аутотренінг).
Вихідне положення (в.п.) - стоячи, руки вперед. Нa рахунок "1-4": Повне напруження рук. Самонакази:- “Я сильний!
Я все можу! - Я все перенесу! - Я вчитель!!” На наступний рахунок "1-4" : Повне розслаблення: руки вільно падають вниз, голова, плечі розслаблені. Команди: -“ Я відпочив... - Я спокійний... - Все буде добре! - Буду працювати !”
Вправа №2 "Маска" релаксації.
В.п. - Сидячи, "поза кучера" (розслабити голову, плечі, руки).
Самонакази: розслабити лоба, брови розслабити, закрити очі, м'язи щік розслабити, губи, нижня щелепа вільно опущена вниз, опустити ГОЛОВУ, розслабити плечі, руки, живіт, ноги. Уявити картину відпочинку (на березі моря, річки, в лісі, в садку: "Мені добре. Сонечко гріє. Річка дзюрчить. Пташки співають..."). Бажано включити заспокійливу музику.
Відпочивши 2-3 хвилини, виходьте зі стану розслаблення: потягнутися, сісти прямо. Самонакази: “ Сплести пальці рук перед собою! Вивернути долоні наверх. Зробити повний вдих, підняти наверх сплетені руки . З різким видихом опустити руки.Вправу треба повторювати 2-3 рази.